shopping-bag 0
Кількість: 0
Загалом: 0.00грн.
Кошик Оформити

Салбак: у Поділлі команда і тренери вірять один в одного

Півзахисник ФК “Поділля” Фаді Салбак відповів на питання ЗМІ

ФотоВіктор Зарванський


Герой шостого туру у Другій лізі Фаді Салбак поділився враженнями від перемоги над “Ужгородом” (2:1) у межах туру, а також розповів про свій переїзд до України та адаптацію у новому колективі.

– Надзвичайно приємно перемагати у такій почесній номінації, – говорить канадійський 22-річний футболіст. – Мене переповнюють позитивні емоції. Це визнання надає мені впевненості у власних силах і розуміння, що рухаюся у правильному напрямку. Водночас, я не думаю про те, щоб стати найкращим гравцем ліги, адже сфокусований на командній роботі. Для мене головне принести користь команді своєю грою.

– На чому акцентував увагу тренерський штаб перед грою з Ужгородом? Можливо, у вас були якісь індивідуальні завдання на цю гру?

– Тренерський штаб Віталія Костишина завжди дуже добре готує гравців перед кожним матчем. Ми мали тиждень на підготовку і налаштовувалися виключно на перемогу. Ми були сфокусованими, грали жорстко і агресивно. Моя робота як нападника – забивати голи, тому я щасливий від того, що зміг допомогти своїй команді.

– Наскільки цей матч для вас був принциповим, враховуючи вражаючу серію без поразок Ужгорода? Тримали у голові те, що можете стати першою командою, яка обіграє лідера?

– На даний момент це гра була для нас найважливішою у сезоні. Перед матчем з Ужгородом три тури поспіль зіграли не найкращим чином, тому розуміли, що нас задовольнить лише перемога. Ми всі були у ній впевнені. Команда і тренери вірять один в одного, у нас чудова комунікація і завдяки цьому ми спроможні досягати результату.

– Вже на дев’ятій хвилині ви розігралися з Прильопою і відправили м’яча у сітку. Це ваша домашня заготовка?

– Дійсно, такі комбінації відпрацьовуємо на тренуваннях. Ми з  Владиславом нападники і добре розуміємо один одного. До того ж, товаришуємо поза межами футбольного поля і це нам також допомагає.

– Після забитого м’яча Поділля могло збільшувати перевагу, але натомість пропустило. У епізоді з пропущеним м’ячем ключову роль зіграла індивідуальна майстерність Пуканича чи захисники втратили концентрацію?

– Помилки – це частина гри. Іноді ти повинен скористатися шансом, коли захисники суперника втратять концентрацію, але буває і навпаки. Головне, проаналізувати свої помилки і зробити правильні висновки.

ФотоВіктор Зарванський


– На 50-й хвилині ви забили вдруге, відправивши м’яча у сітку після прострілу Пріхни. Забитий м’яч на початку тайму додав вам впевненості?

– Пріхна зробив відмінний простріл, саме таку комбінацію ми відпрацьовуємо після тренувань. Забитий м’яч додав мені ще більше впевненості у власних силах. Відчув, що забив вирішальний м’яч і моє відчуття мене не підвело – рахунок залишився 2:1 на нашу користь.

– Гості змушені були догравати гру у меншості. У психологічному плані вилучення Шкіндера та Ряшка на вас вплинуло позитивно чи навпаки, дещо розслабилися?

– Вважаю, що це позитивно позначилося на нашій грі і на підсумковому результаті. Ми вели у рахунку і повинні були більше контролювати м’яч, не поспішати. Важливо, що вдалося уникнути помилок у простих ситуаціях і таким чином довели гру до логічного завершення.

– Як ви отримали пропозицію перейти до Поділля? Рішення ухвалили відразу чи вагалися?

– Я грав у Канадській футбольній лізі за ФК Воркута.  Дізнався про інтерес від Поділля саме від канадського клубу. Зі мною поспілкувалися та запитали, чи не хотів би я поїхати пограти до України? Мені ця ідея сподобалася, адже  завжди мріяв грати в Європі. Я буду завжди вдячний моїй сім’ї – ФК Воркута, адже саме вони зробили мене тим гравцем, який я є зараз. Вони не тільки допомогли мені розвивати футбольні навички, але і змусили повірити у власні сили і зрозуміти, що я можу бути справжнім професіональним гравцем.

Окрема подяка президенту Воркути Ігору, та менеджерам Дену та Самаду за те, що надали мені цю можливість – приїхати грати сюди. Вони завжди будуть у моєму серці.

– Наскільки складно було адаптуватися до життя в Україні?

– Взагалі не відчув проблем з адаптацією. Люди тут дуже привітні і також мої одноклубники мені допомагають. Я дійсно полюбив Україну і вже відчуваю себе тут як вдома.

ФотоВіктор Зарванський


– Уже куштували традиційні українські блюда? Яка ваша улюблена страва?

– Я куштував багато смачних українських страв. Відзначу, що українська кухня — чудова. Моя улюблена страва – борщ, улюблені напої – узвар і компот.

– Як оціните рівень Другої ліги у порівнянні з чемпіонатом Канади?

– Грати в Україні складніше. Гравці швидше думають, приймають кращі рішення, грають у декілька дотиків. Намагаюся використовувати свою фізичну міць у боротьбі за м’яч.

– Які завдання ставите перед собою на цей сезон?

– Моя ціль на сезон – вчитися, краще зрозуміти, що таке справжній професіональний гравець. Також хочу завжди віддавати команді і тренерам на 110% у кожній грі і на тренуванні, прагну розвиватися і прогресувати, щоб закласти гарний фундамент для моєї професіональної кар’єри. Я хочу допомагати своїй команді і стати якнайкращим гравцем.

Бліц

– Народився у місті Хайфа в Ізраїлі. Згодом переїхав до Канади, коли ще був малим

– Грав за юнацькі команди Маккабі з Хайфи, а також за юнацьку команду Онтаріо в Канаді

– З дитинства вболіваю за Ювентус. Також це улюблена команда мого тата.

– Улюблені гравці – Ібрагімович, Дель П’єро та Левандовські. Вони дійсно неймовірні!

– Моя мета – якнайкраще грати у кожній грі і тоді побачимо, чого я зможу досягнути у футболі!

 

Пресслужба ПФЛ