shopping-bag 0
Кількість: 0
Загалом: 0.00грн.
Кошик Оформити

Джурко: «Треба тут закріпитися, а вже потім пробувати далі»

Його гол у ворота «Скали» став єдиним і переможним у матчі 14-го туру між рідним «Поділлям» та гостями зі Стрия. Та й загалом в цьому сезоні 20-річний Андрій Джурко вирізняється результативністю: це вже третій забитий м’яч. За сукупністю цих міні-звершень ПФЛ разом із проектом Золотий Талант визнала хлопця Молодою надією за підсумками 14-го туру Другої ліги.

— Андріє, минулого сезону ти відіграв у чемпіонаті другої ліги 26 матчів, один у Кубку, та жодного разу не забив. Зараз чому включив снайпера?

— В тому сезоні я грав правого захисника, а в цьому в останніх п’яти матчах став діяти на позиції правого хавбека. Почали більше довіряти.

— Згадуєш, як забивав у ворота «Скали» той цінний переможний гол?

— Спасибі команді. Ми провели гарну атаку, Макарченко пройшов флангом, прострелив і мені потрібно було тільки підставити ногу.

— Важко було грати зі «Скалою»? Нещодавно ця команда була серед лідерів, та й перший очний поєдинок ви їй програли — 0:2.

— Хороша команда, дуже добре володіє м’ячем. Ми дивилися їхні матчі, проглядали, як Вінниця з ними грала, та й наш поєдинок згадували. Тренер зробив установку і ми взяли три очки.

— Ти в центрі поля справлявся із суперниками?

— Коли їхній захисник підключався, то було тяжко.

— У вас із забитими м’ячами просто біда: загалом сім, три з них твої. Чому?

— Навіть не знаю, що сказати. У нас молода команда, мало досвідчених гравців, хіба що тільки кілька захисників, а так всі молоді.

— Ти вже повністю адаптувався до дорослого футболу? Тепер ще й забиваєш.

— Можна сказати так: ще не повністю, але вже звикаю.

— Нинішній тренер «Поділля» Віталій Костишин тобою задоволений?

— Після матчу зі «Скалою» був задоволений, всіх похвалив, але на особистості не переходив. Ми тоді ще не розбирали гру. А ось після Вінниці був незадоволений, тому що програли (0:1). Ми добре грали, але результат такий.

— Хотілося б ближче познайомитися із твоєю біографією. Приміром, як ти потрапив до Хмельницького, народившись у Білорусії?

— У мене батьки з Шепетівки, а переїхали туди, бо батько там служив. А коли закінчив службу, повернулися назад до України. У чотири роки переїхали до міста Славути Хмельницької області.

— Там ти й почав ходити до футбольної секції?

— Так, пішов у дитячу школу Славута до тренера Олександра Бабченка. Дуже гарний фахівець, на жаль, його вже немає з нами. Там у нас всі тренування в залі були, тренер дуже цікаві заняття проводив. Так, я мало забивав, поки вчився, один гол за два роки.

— Як потрапив до «Поділля»?

— Приїхав у восьмому класі на перегляд: Віталій Вікторович Балицький запросив. Приїхав, спробував. Грав там на область рік за Славуту, і потім вже тут у другій лізі.

— Ти досі із Хмельницької області й не виїздив грати, невже не хотілося вирватися кудись на перегляд? Чи їздив?

— Ні, не їздив, і не хочу. Треба тут закріпитися, а вже потім пробувати далі.

Бліц
— Народився в Кобрині, це в Білорусі.
— Перший тренер — Олександр Бабченко.
— Подобаються Реал (Мадрид) і Кріштіану Роналду, імпонує його стиль, як він грає та забиває.
— Хобі немає, у вільний час просто відпочиваю, до тренувань і після. Там, бувають прогулянки, годинку з хлопцями повітрям подихаємо.
— Мрія у мене є: досягти якомога вищого, максимального рівня і там заграти.

goldtalant.com.ua